GUID (Globally Unique Identifier) — це 128-бітний ідентифікатор, який використовується для унікальної ідентифікації інформації в комп’ютерних системах. Він забезпечує практично гарантовану унікальність, дозволяючи відстежувати дані та керувати ними в розподілених середовищах без ризику конфліктів. Ідентифікатори GUID широко використовуються в розробці програмного забезпечення, базах даних, операційних системах та інших сферах.
Основна мета GUID — забезпечити глобальну унікальність ідентифікаторів. На відміну від послідовних номерів або інших локально керованих схем, GUID генеруються за допомогою алгоритмів, які мінімізують ймовірність колізій, навіть якщо ідентифікатори створюються в різних системах або організаціях. Це критично важливо для складних систем, де дані переміщуються між різними компонентами та серверами.
Структура GUID складається з кількох компонентів, включаючи мітку часу, унікальний ідентифікатор хоста та випадкові числа. Поєднання цих елементів забезпечує високу ступінь унікальності. Ідентифікатори GUID зазвичай представлені у вигляді шістнадцяткового рядка, розділеного дефісами, наприклад, xxxxxxxx-xxxx-xxxx-xxxx-xxxxxxxxxxxx.
У базах даних GUID часто використовуються як первинні ключі для таблиць. Це дозволяє уникнути проблем, пов’язаних із об’єднанням даних із різних джерел, коли звичайні ідентифікатори з автоматичним збільшенням можуть накладатися. Ідентифікатори GUID також використовуються в операційних системах, наприклад, для ідентифікації компонентів COM у Windows.
Використання GUID спрощує системну інтеграцію та обмін даними, забезпечуючи глобальні унікальні ідентифікатори. Це дозволяє розробникам створювати більш надійні та масштабовані програми.